Не кожне серце вміє говори
Учитель лише той, хто вміє чути,
Окрилити, навчити і любить.
Тендітну душу ласкою зігріти
І добротою ниву засівать,
Безмежно, щиро цілий світ любити
І дітям усього себе віддать.
Не кожне серце вміє говори
Учитель лише той, хто вміє чути,
Окрилити, навчити і любить.
Тендітну душу ласкою зігріти
І добротою ниву засівать,
Безмежно, щиро цілий світ любити
І дітям усього себе віддать.
Проблемна тема: Розвиток розумової діяльності і пізнавальної активності молодших школярів НУШ
Сучасна початкова школа покликана виявляти і розвивати здібності учнів, формувати уміння і бажання вчитися. А реалізувати ці завдання можна на основі формування пізнавальної діяльності молодших школярів.
Пізнавальна діяльність відіграє важливу роль у розвитку розумової обдарованості.
Уміння щось побачити, здивуватися, захопитися, захотіти негайно зрозуміти, що, чому і як відбувається, знайти в собі сили, щоб відшукати відповідь на ці запитання, не відступити перед труднощами, а, діставши відповідь, знову прагнути вперед, у незвідане, - все це разом узяте, і є пізнавальний інтерес. Інтерес емоційний, він дарує радість творчості, радість пізнання, він міцно пов'язаний з гостротою сприймання навколишнього світу, увагою, пам'яттю, мисленням і волею.
Необхідна умова шкільного навчання - це розвиток пізнавальної діяльності школярів. Пізнавальна діяльність полегшує і прискорює розумову реакцію.
Діти люблять все пізнавати. Батьки, вчителі спостерігають, що вже в дошкільників яскраво виражена потреба пізнавальної діяльності. Безкінечні "Що це таке?", "Як?", "Чому?", "Чого?" вилітають з уст "маленького дослідника". Пізнавальна діяльність притаманна всім здоровим дітям. Важливо не погасити, не зруйнувати це природне багатство, а зміцнити, розвинути.
Прагнення пізнати нове властиве всім - і дорослим і дітям. Усі, майже без винятку, першокласники йдуть у школу зі святковим піднесеним настроєм, з щирим бажанням учитися. Але вони ще маленькі і не можуть задовольнити свої потреби у пізнавальній діяльності. Тут і приходять перші розчарування, які негативно впливають на пізнавальні потреби. Тому уже з перших днів перебування дитини в школі я вчу не тільки читати і писати. Діти вчаться:
- зосереджено, уважно слухати пояснення, розповіді, настанови вчителя;
- виділяти, запам'ятовувати навчальне завдання;
- успішно оволодівати навичками письма;
- тримати в порядку навчальне приладдя;
- дотримуватись шкільного режиму.
Уже в першому класі я вчу виділяти в предметах певні ознаки; розрізняти форму, розмір, колір, смак; знаходити у двох об'єктах схожі і різні ознаки; вилучати зайвий предмет серед чотирьох-п'яти однорідних. Процес пізнання включає в себе відображення краси. У підручниках з читання для молодших школярів в окремих темах подані прекрасні картини природи, і малий читач пізнає, сприймає розумом і серцем красу природи, життя, праці.
Щоб це пізнання було глибшим, багатшим, суть кожного явища чи події я розкриваю перед учнем на доступному йому рівні.
Запитання "Що?", "Як?", "З якої причини?", "Чому ти так думаєш?" спонукають дитину до пошуку. Але для пізнавального процесу потрібні ще й факти, приклади, спостереження, уявлення. Спостерігаючи, міркуючи учні осмислюють суть того чи іншого предмета, явища, події і розв'язують посильне пізнавальне завдання.
Сучасна початкова школа покликана виявляти і розвивати здібності учнів, формувати уміння і бажання вчитися. А реалізувати ці завдання можна на основі формування пізнавальної діяльності молодших школярів.
Пізнавальна діяльність відіграє важливу роль у розвитку розумової обдарованості.
Уміння щось побачити, здивуватися, захопитися, захотіти негайно зрозуміти, що, чому і як відбувається, знайти в собі сили, щоб відшукати відповідь на ці запитання, не відступити перед труднощами, а, діставши відповідь, знову прагнути вперед, у незвідане, - все це разом узяте, і є пізнавальний інтерес. Інтерес емоційний, він дарує радість творчості, радість пізнання, він міцно пов'язаний з гостротою сприймання навколишнього світу, увагою, пам'яттю, мисленням і волею.
Необхідна умова шкільного навчання - це розвиток пізнавальної діяльності школярів. Пізнавальна діяльність полегшує і прискорює розумову реакцію.
Діти люблять все пізнавати. Батьки, вчителі спостерігають, що вже в дошкільників яскраво виражена потреба пізнавальної діяльності. Безкінечні "Що це таке?", "Як?", "Чому?", "Чого?" вилітають з уст "маленького дослідника". Пізнавальна діяльність притаманна всім здоровим дітям. Важливо не погасити, не зруйнувати це природне багатство, а зміцнити, розвинути.
Прагнення пізнати нове властиве всім - і дорослим і дітям. Усі, майже без винятку, першокласники йдуть у школу зі святковим піднесеним настроєм, з щирим бажанням учитися. Але вони ще маленькі і не можуть задовольнити свої потреби у пізнавальній діяльності. Тут і приходять перші розчарування, які негативно впливають на пізнавальні потреби. Тому уже з перших днів перебування дитини в школі я вчу не тільки читати і писати. Діти вчаться:
- зосереджено, уважно слухати пояснення, розповіді, настанови вчителя;
- виділяти, запам'ятовувати навчальне завдання;
- успішно оволодівати навичками письма;
- тримати в порядку навчальне приладдя;
- дотримуватись шкільного режиму.
Уже в першому класі я вчу виділяти в предметах певні ознаки; розрізняти форму, розмір, колір, смак; знаходити у двох об'єктах схожі і різні ознаки; вилучати зайвий предмет серед чотирьох-п'яти однорідних. Процес пізнання включає в себе відображення краси. У підручниках з читання для молодших школярів в окремих темах подані прекрасні картини природи, і малий читач пізнає, сприймає розумом і серцем красу природи, життя, праці.
Щоб це пізнання було глибшим, багатшим, суть кожного явища чи події я розкриваю перед учнем на доступному йому рівні.
Запитання "Що?", "Як?", "З якої причини?", "Чому ти так думаєш?" спонукають дитину до пошуку. Але для пізнавального процесу потрібні ще й факти, приклади, спостереження, уявлення. Спостерігаючи, міркуючи учні осмислюють суть того чи іншого предмета, явища, події і розв'язують посильне пізнавальне завдання.
Рецепт щастя педагогам від Ш. Амонашвілі
Візьміть чашу терпіння, налийте туди повне серце любові, вкиньте дві пригорщі щедрості, хлюпніть гумору, посипте добром і додайте якомога більше віри - і все те добре перемішайте. Потім намажте на шматок відпущеного Вам життя і пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху.
У кожної людини він, - як початок шляху, як перший відбиток в дитячій душі.
Нехай час обдарує тебе іншими, більш цікавішими і значнішими вчителями,
Нехай час обдарує тебе іншими, більш цікавішими і значнішими вчителями,
але він назавжди лишиться тим маленьким далеким вогником,
що посвітив тобі на початку шляху.
С.П. Титов
С.П. Титов
Школа - особливий світ, де сміються і плачуть, радіють і засмучуються,
Немає коментарів:
Дописати коментар