Досвід роботи

 Державними стандартами початкової загальної освіти визначено:     «Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які  передбачають їх особистісно-соціальний та  інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій». Тому особливого значення набуває якісна організація навчально-виховного процесу.У своїй роботі намагаюся дотримуватися загально прийнятих правил дидактики та методик у поєднанні з сучасними, новітніми технологіями.Навчання - основна форма розвитку пізнавальної активності школярів. З одного боку, під час навчального пронесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній світогляд, а з другого боку - у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нові, задовольняючи свої потреби в пізнанні. Роботу з виховання пізнавальних інтересів на уроках я будую у такій послідовності: цікаво - знаю – вмію Проблема пізнавальної активності учнів початкової школи на уроках актуалізується у низці нормативних документів. Так, у «Концепції початкової освіти» зазначається наступне: «Об’єктами контролю у процесі навчання є: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними та про способи розумової і практичної навчально-пізнавальної діяльності; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе». «Державний стандарт початкової загальної освіти» побудований з урахуванням пізнавальної активності учнів, що засвідчує наступна цитата: «Цей Державний стандарт початкової загальної освіти розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів…».

Працюючи в пошуку результативних методів роботи, я прийшла до висновку, що процес формування вмінь і навичок стає набагато  ефективнішим, якщо організувати навчання у співробітництві, яке  ґрунтується на спільній діяльності і взаєморозумінні вчителя і учнів. Саме  таке навчання, з використанням інтерактивних технологій, сприяє  формуванню ключових компетентностей школярів, підвищує інтелект  дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює активність і творчість.

.Виходячи з практики, я працюю над проблемою « Розвиток розумової діяльності і пізнавальноі активності молодших школярів. Навчання - основна форма розвитку пізнавальної активності школярів. З одного боку, під час навчального пронесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній світогляд, а з другого боку - у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нові, задовольняючи свої потреби в пізнанні.Велику увагу приділяю використанню інноваційних технологій, створюю проблемно-пошукові ситуації на уроках як мотиваційний компонент.

Технологія проблемного навчання грунтується на системі проблемних ситуацій. У Ι – ΙV класах - це постановка перед учнями певного пізнавального завдання, яке містить у собі суперечність, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків. Цією проблемою опікувалися педагоги та психологи: Лернер І. Я., Махмутов М. І., Савченко О. Я., Митник О. Я., Байбара Т. М., Матвогикін А. М., Алексюк А. М., Сухомлинський В. О.

Проблемне навчання можна інкрустувати в будь-який предмет, але для цього, звичайно ж, вчителю потрібно додатково попрацювати творчо. Хоча основні проблеми відрізнятимуться між дисциплінами, існують деякі спільні характеристики (Duch, Groh і Allen, 2001):

·                                 Проблема повинна стимулювати учнів шукати глибшого розуміння концепцій чи теорій.

·                                 Проблема повинна вимагати, щоб учні приймали обґрунтовані рішення та захищали їх.

·           Проблема повинна містити такі завдання, щоб для їх вирішення учням необхідно було пов’язати її з попередніми курсами / знаннями.

·                                 Якщо проблему вирішують у групах, вона має бути такого рівня складності, щоб стимулювати учнів об’єднатися задля досягнення мети.

·                                 Якщо проблема передбачає багатоетапність вирішення, то початкові кроки мають бути цікавими та відкритими, щоб мотивувати учнів до дослідження.